ФИККЕР Эдуард – Золота четвірка. Дев’ятнадцятий кілометр Posted on by / 0 Comment В ній було одне велике вікно, яке знадвору затіняла крислата крона дерева.
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment запах був той самий, що вдома, вогкий, щемно-гiркавий дух ще живого (останнi днi – живого) зела: сонце в високих прорiджених кронах, початок навчального року, дорога до школи через наскрiзно визолочений свiтлом парк, i зграйка пiдлiткiв, бiлiючи вiтрильно розмаяними футболками, з не до речi квакливо артикульованим – англiйським!
ПАЛЕОКОНТАКТ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? Іван Мозговий Posted on by / 0 Comment Мартинівка Черкаської області (Україна) світового дерева, крона якого сягала до неба.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment На цвинтарі панувала якась особлива тиша, лиш оте її «тату» все іще вібрувало в кронах, у траві, горлі.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші Posted on by / 0 Comment …шугали по дереву аж до густої крони, гілки вже вкривалися легким зеленим пушком, в невиразному мигтячому світлі дерево здавалося ще могутнішим і вищим, здавалося, що крона його розпливається в сутінках там десь угорі – ніби велетенська розчепірена рука, що в незмірному тужливому пориванні хоче вхопитися за небо.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ Posted on by / 0 Comment І озвались несамовито у кронах нічних дерев веселі солов'ї і печальні сойки, і ожило все лісове птаство, розбуджене зітханням закоханих Леля-Полелі і тихими кроками щастя по білому рясті…
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Його крона — це небесна сфера, стовбур — земний світ, коріння — підземні глибини.
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма Posted on by / 0 Comment Кілька жител були влаштовані просто в кронах дерев, причому верхні віти почасти підрубували, щоб пригнути їх донизу і в такий спосіб спорудити надійніше прикриття від негоди.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Одні – на високих палях, інші – просто на широченних, розлогих кронах дерев, немов гнізда величезних птахів.
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment А я дивлюсь на сизий вiд роси городець, на розпатланi дерева саду, на вiхтi туману, що плутається мiж їхнiми кронами i землею, на ледь-ледь окресленi стрiхи, прислухаюсь до всього, але чую тiльки вранiшню журбу роси.
