НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
«Вибачайте, кажу, пане, але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки!» Взяв я поминув його, пішов в гостинну та й лагожусь сісти в найбільшому кріслі, а його прохаю сісти коло себе. … Ніяк не влізу в прокляте крісло, таке вузьке! … Задумалась Ганя, сидячи в кріслі; задумався Ясь, ходячи по покоях.