МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Упросився й Пилип Притика до Карпа Здора, свого сусiда й кума. … Скинув до його на сани мiшечкiв п'ять жита, один – пшеницi та пiвклунка пшона – увесь лишок, який можна було збути; упросився до кума, та на Варвари раненько й поїхали в город. … Там за столом сидiла вся жiноча кумпанiя.
Кумик Posted on by / 0 Comment куми́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний куми́к куми́ки родовий куми́ка куми́ків давальний куми́кові, куми́ку куми́кам знахідний куми́ка куми́ків орудний куми́ком куми́ками місцевий на/у куми́кові, куми́ку на/у куми́ках кличний куми́ку куми́ки
Кумувати Posted on by / 0 Comment кумува́в кумува́ли жін. … кумува́ла сер. … кумува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник кумува́вши
Кумася Posted on by / 0 Comment кума́ся – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний кума́ся кума́сі родовий кума́сі кума́сь давальний кума́сі кума́сям знахідний кума́сю кума́сь орудний кума́сею кума́сями місцевий на/у кума́сі на/у кума́сях кличний кума́сю кума́сі [розм.]
Кумедніший Posted on by / 0 Comment куме́дніший – прикметник, вищий ступінь відмінок однина множина чол.
Кумця Posted on by / 0 Comment ку́мця – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний ку́мця ку́мці родовий ку́мці кумць давальний ку́мці ку́мцям знахідний ку́мцю кумць орудний ку́мцею ку́мцями місцевий на/у ку́мці на/у ку́мцях кличний ку́мцю ку́мці
