ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Сніги Кіліманджаро Posted on by / 0 Comment Мерщій попускаєш кріплення, скидаєш лижі й ставиш їх до дерев’яної стіни, а у вікні бачиш світло лампи, і там, у курному, пропахлому молодим вином теплі, хтось награє на акордеоні.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв Posted on by / 0 Comment Маланка з Гафiйкою волочать курною дорогою утому тiла й приємне почуття скiнченого дня.
ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment У заїзді було тьмяно й курно, і потім, коли ми виходили звідти, холодне повітря продирало легені й за кожним подихом дерев’янило кінчик носа.
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment Менi iнодi здається, що я теж схожий на вiтряка, який основою, хрестовиною тримається чорної, репаної землi, а крилами жадає неба… З курної дороги, нарештi, видибцьовує, сповнена гiдностi, постать Петра.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment із тихою ненавистю подумав він, наливаючи собі келих реквізованої у місцевих селян курної горілки.
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment Та ще на одно око сліпа, від паршів волосся повилазило, і голова голісінька, як долоня; уся шия в чиряках та в пістряках, аж тече; на щоці огник; зубів недолік, горбатенька, курноса, тільки ямка замість носа; на одну ногу крива і правої скарлюченої руки до рота не піднесе.
БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана Posted on by / 0 Comment Розгонисте він помчав висохлою, курною, вкритою камінням землею до своєї мети.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment …продертих на ліктях старих светрах, фланелевих просторих штанах, заправлених у гумаки по коліна, замурзані і крикливі, вони перетнуть йому шлях, вибігши зі своєї курної халабуди трохи вище над Річкою, вони почнуть з усіх боків до нього чіплятися, далекі діти покараних брахманів з індійськими кульчиками у вухах і в…
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Затишна й надійна частина рідної планети самотньо стояла серед курної галявини на яскраво освітленій чужим світилом рівнині.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Благенька одежа не хоронила його від прохолоди; він давно вийшов із помістя й давно кульгав курною дорогою.
