Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки
– У гарячому повітрі голос звучав самотньо, його байдуже слухали курява й сонячне небо. … Курява товстим шаром лягала на крамниці, на людей, що сиділи надворі, на високі нагріті сонцем дерева. … Павуки заходилися плести нове павутиння в покинутих хатах, крізь діряві дахи золотими сонячними конусами сіялася курява.