КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
І чи раз же то траплялось, що сердешний сіромаха попогасае по городах, ухопить, як там кажуть, шилом патоки да, побачивши на власні очі, що чортмае в світі нічного путного, покине жінку й дітей, вернеться в курінь: «Ей, братчики! … Обідали добрі молодці на траві, під дубами, усякий курінь особе, із своїм курінним отаманом.