Результати пошуку слова: Кур

–  Курський?  … –  Хто курський? … курський? … Який курський? … Щоб в українському раю та курський соловей… Та стонадцять чортів тому в душу, хто так навіть подумати може!.. … –  Та ти знаєш, бешиха тобі в живіт, що ми, як тільки відавтокефалились, всіх курських солов’їв видавили. … А ти – курський!

Один з хлопців, на прізвище Шенке, виніс свій акордеон і заходився вибивати чечітку, аж курява знялася. … Спендер натиснув курок. … Спендер помітив у долині хмарки куряви і зрозумів, що полювання почалося. … Але це минулося, як тільки він помітив хмарки куряви, що позначали шлях переслідувачів.

для того, щоб бульйон був смачним, курку треба варити цілою! … Причому курка повинна бути жовтенька, проте нс стара і не жирна, і з ніжною шкірочкою. … Павло Іванович розрахував заздалегідь таку реакцію, бо був у курсі лютої ненависті між двома бібліотеками. … На сміх курям! … – Ідеєчко, підіть на кухню і підсмажте молодим курочку!

Подумайте: на один бенкет треба було курей п'ятдесят, качок двадцять, гусей стільки ж, поросят десять. … Не приведи господи зайти на нашу землю бодай курці господарській – зітруть на порох власника її; а якщо той надумає сперечатися або дорікати, так і тілесно над ним наругаються, а самі вони – ані гадки.

(«Гондвана» всю ніч прямувала на південь, а тепер зупинилася над підводною долиною, про яку майже нічого не знали: важко було взагалі говорити про її курс; далі плавання «Гондвани» нагадувало броунівський рух). … Білі куріпки скльовували бруньки з рожевих кущів, що стриміли посеред потрісканих камінних брил.

Підскочив до Петра якийсь шолудивий підпатрицій, що кінчав курси розпинателів і проходив саме практику. … Поклонники йдуть до буфету, а папа в боковій кімнаті лягає на канапу, курить, а кардинал йому пальця чухає. … звичайну курку. … –  Курка?  … –  Так, пане уповноважений, курка! … –  А навіщо тут курка? 

І дитя її новонароджене, тільки оченята розкліпивши, в подиві безтямності вперше побачило цей світ, побачило його в суцільнім кривавищі: заюшене солдатське лице, нависнувши над окопом, горіло кров'ю, й розпливалося все небо, все в небі кипіло червоним, курилось у димах, і сонце було в ореолі крові.

150] Спішених піші губили, і ті мимоволі тікали, 151] Кінних – комонні, аж курява в небо здіймалась клубами 152] Скрізь по рівнині – кінські дзвінкі її ноги здіймали, – … 163] Гектора вивів із куряви Зевс, і од стріл безугавних, 164] І од убивства мужів, сум’яття бойового й від крові.

За порогом густою синню курились береги, за порогом непокоїлась осіння вода, підмиваючи зоряні краї неба. … Над тихим світом леліла-курилася зоряна імла, за татарським бродом па облогах бродив долиппий туманець, і в ньому по груди паслися селянські вироблені копі, що пахли оранкою, туманом і молодою м’ятою.

Бобренчиха ж тим часом воювала – за курку, за телицю, за межу. … з Курилівської брами. … з Курилівської брами. … Десь вітер гонить куряву руду. … Лише димок із довжика роками курить собі у небо та й курить. … І у курені з тобою буде солодко мені. … Все курить, курить, люлька на губі. … Про дощ, про грім, про курку, про бичка.