Skip to content Стала діва розкладати тихе вогнище з гілок, Бо гадала, що шаленець з'їсть печеного шматок,- Подала найліпший кусень без прожилля, без кісток, Але виплюнув, не з'ївши,- сил забракло й на ковток. …
Дав йому риштунок добрий, неприступний для клюги, Кусень золота червоний, зливок повної ваги.