Результати пошуку слова: Кущ

ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос

Posted on by / 0 Comment

Лупатий Трах йде шукати паяльник, наспівуючи: Мотоцикл, труп мєнта, їжачок і під кущиком дівчинка. … Поки Терешкун вислухав пояснення Рок-сани, поки алебардники невпевнено, світячи смолоскипами під кожний кущ, потрусили до паркової огорожі, заздрісний окультиста встиг підібрати волохату машкару і перелізти через паркан.

ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно

Posted on by / 0 Comment

Кущі бузку залицялися до перил веранди, ті від несподіванки лущилися й губили дрібні трісочки, котрі одразу ж підхоплював і ніс теплий літній вітерець. … БОГ) КУННІЛІНГУС ТА ЖІНОЧА МЕНСТРУАЦІЯ Знайте, що неспалимий кущ є незнищенним.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

Навіть коли закотиться десь під кущ улюблений м’ячик, чорний (за десять копійок), то й тоді треба йти і благати діда, щоб дістав. … Пахли нам кущі бузові, Ледве мріли бірюзові — Тінь, тінь, тінь, тінь, Й трохи розвиднялося.

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

Йтимуть жінки з своїми задавненими хворобами, каверзливі пенсіонери вимагатимуть безсмертя, муситимеш вибивати кожне місце в кущовій лікарні, адже будівництво своєї ще й досі тільки вирішується, а в тій «укрупненій», кущовій місць не вистачає — іноді хворі навіть у коридорах лежать.

Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник

Posted on by / 0 Comment

Роздягнувся догола, загорнувся в простирадло, переліз через два паркани на кладовище, заліг за кущики, прикрився віночками і задубів? … Прочесали кожен кущик, до самої траси, а про зали чекання навіть не подумали. … Тому я пішечки почалапав тихим, зарослим кущами Андріївським узвозом вниз на Поділ.

Шарль Перро – Казки

Posted on by / 0 Comment

Кіт поклав у торбинку висівок та заячої капусти і ліг у кущах, ніби мертвий, очікуючи, щоб який–небудь молодий, недосвідчений і легковажний кріль поткнувся в його торбинку поласувати тим, що в ній було. … Але тільки–но вона ступила на землю, як на неї з–за кущів накинулась зграя озброєних людей.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон

Posted on by / 0 Comment

Там вiтер вiє в мiжгiр'ях, напоєний дроком i полинами, там молодiють кущi, як свiжi дiвчата, там сонце бродить помiж камiнням, мiняючи бистро сум тiней на радiсть блиску, там бачиш, як море грав вогнями i розмовляє десь в глибинi, а далi стелить шовковi поли своєї одежi до самого неба.