Результати пошуку слова: Кінець

Олександр Довженко – Повість полум’яних літ

Posted on by / 0 Comment

Удосвіта жінка одна плакала, казала, що це кінець України, ну, кордон, сказати б, межа. … Витягав гармати з вибоїн та ям, машини, що забуксували, легко при тому посміхаючись і жартуючи, тому що кінець кінцем наша справа справедлива, ми переможемо. … Так і перекажи своїм дітям — під кінець тікав мій ворог передо мною, тікав.

Олександр Довженко – Україна в огні

Posted on by / 0 Comment

І от потроху, день за днем, село за селом, пожежа за пожежею, смерть за смертю, прийшов Крауз до останнього висновку — кінець… Кінець Німеччини Гітлера і його, полковника Ернста фон Крауза. … Кінець. … Ось він — великий кінець!

Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески

Posted on by / 0 Comment

Зліз кінець кінцем дід Тиміш із печі, одягнув на себе все те, що взимку дідові одягати треба, узяв патерицю – і вийшов із хати. … Був кінець травня. … –  Хоча б куди там вони прямували, а кінець один – острог!  … А ордерів вони не люблять… І спотикаються… І ота комора обов’язково кінець кінцем веде кожного з них далеко поза комору.

ШЕКЛІ Роберт – Координати чудес

Posted on by / 0 Comment

Під кінець дня він засперечався з містером Зайдліцем – сперечався затято й нічого в тому не тямлячи – про невпинне виснаження природних ресурсів країни й про безжальний натиск таких вандалів, як корпорація Кон-Ед, армійські будівельники, туристи, мурашки та фабриканти паперу.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я

Posted on by / 0 Comment

 Балаш з Кайдашем посідали кінець стола й почали розмовляти за жито та пшеницю, за сіно та за ярину. … Кайдаш оступився на кінець греблі й трохи не впав у воду. … А Кайдаш сів кінець стола, блідий, як смерть, і задумався. … Кайдаш придивлявся до їх, впізнав чумака й батька, сів і собі кінець стола і почав з ними балакать.

ЛЕМ Станіслав – Фіаско

Posted on by / 0 Comment

Плівка скінчилася, її кінець лопотів, обертаючись разом з барабаном. … Обценьки з дистанційним управлінням перенесли важкий ковпак в інший кінець залу і там опустили його, ніби половинку порожньої бомби, так обережно, що він і не дзенькнув. … Зрештою я почав зв’язувати носіїв на ніч, а кінець мотузки обмотував навколо своєї руки.