Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment …Ліда вхопилася за ту думку, і вона понесла її в лабіринти власних сумнівів.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Вони нарешті вибралися, не кажучи один одному ні слова, з лабіринтів “Шпортгалле”.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment * Кума моя і я В Петрополіськім лабіринті Блукали ми – і тьма, і тьма… «Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч».
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment Летіло, падало донизу по крутих сходах, вив’юнювалося з лабіринтів складних переходів, біліло платтям, зблискувало очима, плело живу мозаїку дівочого тіла: довга гнучка шия, крилаті руки богині перемоги, міцні ноги, як у молодої олениці.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment ВЕЖА П'ЯНОГО КЕНТАВРА Імператор заліг у глибинах палацу, мов Мінотавр у Лабіринті.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment А то я, як каже Ховрашкевич, загублю нитку – нитку Аріадни – і заплутаюсь у лабіринті своїх думок.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment …надвечір, коли каміння стрітів пашіє зібраним за день жаром, а скупчення висотних споруд руйнує атмосферні потоки, вітер, якщо він не набрав ураганної сили, не продимає лабіринти кварталів, тож городянам тільки й лишається втягати в легені брудне, застояне повітря, загазованість якого часто сягає понад усякі норми…
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Довго, нестерпно довго тулився він сам-один у лабіринтах печери – все ховаючись, ніколи не сміючи зняти свого перстеника, боячись задрімати навіть тоді, коли забивався у найтемніші, найвіддаленіші закапелки, які тільки міг знайти.
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment Бо, вдосконалюючись у Грі, проникаючи в найглибші таємниці її законів і можливостей, освоюючи заплутані лабіринти Архіву і складного внутрішнього світу її символіки, він не позбувся своїх сумнівів, а, навпаки, переконався, що віра й сумніви тісно сплетені між собою, взаємно…
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Машини гойдалися темними порожніми вулицями – ні, якимсь лабіринтом ям, по хлипкій, баюристій, геть подовбаній бомбами дорозі.
