ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment Він повалив важкий, лапатий, разом з дощем.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Пів’яблука Posted on by / 0 Comment Повернувши за рiг, вони опинилися перед вуличним кафе – столики пiд лапатими парасольками стояли мало не на тротуарi за ажурною металевою огорожею посеред весняної сонячної вулицi.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Не тримаючись доріг, бредуть навпростець, і тріщать під ногами бійців повалені паркани, палісадники, квітники, толочаться виплекані робітничими руками кущі винограду з лапатим росяним листям і важкими холодними гронами плодів.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment Майстер, мабуть, нашіптував щось своїми тихими й терплячими устами, вкриваючи столітню грушу лапатим листом винограду.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment Таємнича, мов недоказана казка, вона піднімала вгору підсинені, оброшені зорями хати і підпирала небо темними лапатими руками яворів.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Промчавши зо троє гонів, Степка зіскакує з коня і веде його за повід, збиваючи гумовими чобітками пилюку з лапатих подорожників.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Та ось з океану війнуло, поривом вітру вишарпнуло з букета лапатий, палаючий багрянцем листок, і він, підхоплений повітряним струменем, уже полетів попереду в молодого подружжя, і хлоп'я, щось радісно скрикнувши, щодуху кинулося за ним навздогін.
Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment І ліжко тут стоїть — високе й широке, на йому аж три перини, і заслані зверху червоним «одіялом» (п'ять карбованців ціна); а чотири здоровенних подушки замалим не до стелі знімаються, та всі в ситцевих пошивках з здоровенними лапатими квітками,— це вже Домаха Денисова набирала,— дуже гарні, ситець аж по злоту.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Потім хмари застигли, перестали рухатися, і сторожке мовчання оволоділо небом і землею, і так продовжувалося хвилину-дві, потім кілька важких і лапатих дощових капель упали на круп коня, з ляскотом розбилися на ньому і покотилися вниз по сухій шерсті, і раптом вони заскакали скрізь — по людях, по конях, по ріллі…
