100 найвідоміших образів української міфології

В українській весільній — ластівка у гнізді на верхівці терема виводить “діток-одноліток” — МаЛастівка 315 люків бусол знаходить у воді, виловлюючи їх своїм довгим дзьобом, і приносить матерям. Ластівка Ластівка — це символ весни, провісниця доброго. Вірять, що там, де ластівка зліпить собі кубельце, —

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Трохи далі на дорозі стояв сотенний Ластівка. Біля Ліщави Долішньої загинув Ластівка і майже половина його сотні. З Тисови вся молодь пішла в УПА, мали навіть свою сотню, якою командував Ластівка (Григорій Янківський). У Ямній, коли ми сиділи на дровах, підійшов Ластівка, за ним Бурлака, Вишинський і ще дехто з адміністрації.

ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга

Що вона цим ластівкам, коли самі уміють дбати про себе? А як же раділось їй, коли повз неї шугала перша ластівка, війнувши в обличчя теплим духом живого пір’я, чи коли зацвітали порічки, чи коли гарбузи чіпляли на парканах свої барила. Що ластівкам?

Олесь Гончар – Берег Любові

І не лише тоді, коли зацвіте, запалає навесні скіфськими тюльпанами, замигтить ластівками та озветься жайворонком із піднебесся, любить його і ось таким, по-жнив’яному звированим, закіптюженим, у хмарах трудової пилюки. Дроздики, журавлики, ластівка-білогрудка, баклан-чорноморець, тропічні папуги в яскравім оперенні…

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Повненька, куценька Мелася не пурхала по світлині, як ластівка, а неначе котилась, ще й на ході підскакупала, мов різинова опука. Доки Ліда була в батька, недалечко од його, йому здавалось, що її дух вітає в його кімнатах, що її вид, її очі ніби визирають на його звідкільсь, линуть ластівками по покоях, звеселяють його серце.

Біблія – Старий заповіт

4 І пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій! 2 Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться. 14 Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости…

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Потім легко, як ластівка, вилетіла нова чорна «емка»; в її лакованому одсвіті блискавично переміщались придорожні дерева, мерехтіло потемніле небо. Це перша ластівка наших перемог над ворогом… — Да, перша ластівка, — — радісними ластівками розкрилювались звістки, одна одної надійніша.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Ластівка жадібно тяглася губами до зеленої травички і нарешті запаслася. Ластівка паслася зовсім близько, і було виразно чути, як вона щипав траву. Ластівка забряжчала вуздечкою, і Дорош кинувся від своїх дум.