Результати пошуку слова: Леда-який

Кобилянська Ольга – Людина

Posted on by / 0 Comment

— Який нині чудовий вечір, Стефане, — … Який я щасливий, що перебув з тобою остатній вечір. … Пиятика, картярство й проче ледарство — се в молодого двадцятидвохлітнього хлопця не зле? … замітив знов інший, якийсь податковий урядник[11]. —

Олександр Довженко – Україна в огні

Posted on by / 0 Comment

На вчинок надзвичайний, від одної згадки про який у неї захолонуло і спинилося серце. … Якийсь хвилюючий сором все ж таки сковував і не покидав його, а її неначе ні. … все було зметене з лиця землі — зрадники, ледарі, шкурники.

УКРАЇНКА Леся – Камінний господар

Posted on by / 0 Comment

А н н а Який? … А який же другий iз сотень тисячiв усiх Жуанiв так може просто зватись "дон Жуан", без прiзвиська, без iншої прикмети? … З нагiрного шпиля людинi видко простори вiльнi, та вона сама прикована до площинки малої, бо леда крок – i зiрветься в безодню.

ФРАНКО Іван Якович – Украдене щастя

Posted on by / 0 Comment

Ади, який швидкий! … А я кажу: "Який був у лiсi, такий тут є". … Ти знаєш, який вiн був чоловiк. … Нехай менi який крейцар передасть, чисту сорочку принесе. … Леда чим тебе застрашити можна. … Знаєш, жiнка так, як коняка, любить батiг, а без нього зовсiм ледащiє. … Ой ледащiє, ледащiє.

КОСТЕНКО Ліна – Берестечко

Posted on by / 0 Comment

Та ще, мабуть, промчав якийсь вояка, на всіх тинах макітри порубав. … ЯКИЙСЬ ЩЕ Й ЛИЦАР Є ТУТ У СТІНІ. … Вшолопати не з вашим хистом, який то біль в моїх словах. … Та з доброго харчу, ледачу й тлусту, тебе потягло на таку капусту?! … НЕ ЛЕДАРІ.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв

Posted on by / 0 Comment

Не тато, а Марко… Чуйте ж, кури, який вiн добрий, Марко мiй… за те його парубки й дiвчата страх люблять… i слухають… А ти куди, проклятий? … –  Зав'язала собi свiт за тим ледащом… Рябий, гугнявий та ще й злодiй: украв торiк лантух жита з току. … що воно має… Якби робив, ледащо, то мав би.

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Пяниці, певно, та здебільшого ледарі, бо якжеж це може бути, щоб на все село ні одного коня з возом не знайшлось!… Дивні люди наші селяни! … Тут зустрілись ми з селянином, який, знявши свій соломяний бриль, уклонився. … Я й собі промовив також якийсь лаконічний комплімент, і ми знову вийшли на дорогу.