Кобилянська Ольга – Людина
Молода дівчина мовчала, її голова спочивала на згорнених на столі руках; ледве що видно було її бліде лице із спущеними віями. … Частина пенсії, котру з ласки полишено радникові, була така мала, що ледве вистарчила б на життя одному. … Вона ледве глянула на нього, опісля закрила розпучливим рухом лице й застогнала.