НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Артемій ледве примітив її, тільки кинув на неї оком, швидко підвівся на стільці й сунув до неї хапком свою руку, неначе казав: одчепись од мене, та ще й хутчій, бо не маю часу навіть руки тобі подать: мені треба розмовлять. … і ледве через силу вдержала язика за зубами. … – нишком крикнула Ватя й ледве вдержала крик.