Результати пошуку слова: Ледь-не-ледь
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів
Тому він мав би знати безліч дивних слів і словосполучень (катуна, повторював він, чому солдат у них катуна; чому фрас; чому гія?) і перевірити безліч речей стосовно гірського вівчарства, як і стосовно позашлюбних, ледь не потойбічних любощів. … А якщо воно само підвелося й пішло собі далі, ледь не засипалася Рома.
ЛЕМ Станіслав – Едем
Обидва вони дивилися тепер у той бік, де ще недавно ледь помітною скісною рискою над самісіньким обрієм вимальовувалася ракета. … Дуплекс стояв, піднявши вгору перехрещені руки й ледь нахиливши пласке, запале обличчя з чотирма симетричними ямками, немовби споглядав з височини на людей чотирма орбітами.
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом
На її тонкому й молочно-білому обличчі застиг вираз лагідної, невситимої цікавості й ледь помітного подиву. … Безрух, німування… Тільки спів ос-втулок, щільно заткнутих у вуха; тільки скляний погляд і слабке, майже нечутне дихання, від якого ледь тремтіли її ніздрі, й повна її байдужість до того, дихатиме вона взагалі чи ні.
Анджей Сапковський – Останнє бажання
Джерґотіли один поперед одного, ледь не побилися тими своїми патерицями, що їх носять, певно, аби від псів відбиватися, як хто нацькує. … Нівеллен сидів нерухомо, ледь поводячи величезними вухами. … — Ледь не забув. … Пора… Різко обернулася туди, де Паветта зі Дуні шепотілися, тримаючись за руки і ледь не стукаючись лобами.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
Ми гріли розтрикляті заготовки ледь–ледь, мало не долонями – « … Щоправда, слідом за цим мало не сталася нова аварія: від нестачі води ледь не вибухнули котли в кочегарці. … А ще довга ніжна шия, тонкі руки, одна з яких доторкується до волосся на грудях, а другу недбало відкинуто ледь назад в жесті припрошення, чи що.
ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини
Не встиг придивитися до товстого, ледь помітного в темряві стовбура, як хтось тихенько запитав: – … Скрипаль пригнувся і впевнено пішов по ледь видимій у нічній імлі стежині, нечутно ставлячи ноги на піщану, зволожену росою землю. … Думаю, що доведеться вам цю ніч разом з паном Січкарем ночувати в гестапо!» Іду і ледь не плачу.