Лизун Posted on by / 0 Comment лизу́н – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний лизу́н лизуни́ родовий лизуна́ лизуні́в давальний лизуно́ві, лизуну́ лизуна́м знахідний лизуна́ лизуні́в орудний лизуно́м лизуна́ми місцевий на/у лизуно́ві, лизуні́ на/у лизуна́х кличний лизу́не лизуни́ [зневажл.]
Лизунець Posted on by / 0 Comment лизуне́ць – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний лизуне́ць лизунці́ родовий лизунця́ лизунці́в давальний лизунцю́, лизунце́ві лизунця́м знахідний лизуне́ць лизунці́ орудний лизунце́м лизунця́ми місцевий на/у лизунці́, лизунцю́ на/у лизунця́х кличний лизунцю́* лизунці́*
Лизунівка Posted on by / 0 Comment Лизуні́вка – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Лизуні́вка родовий Лизуні́вки давальний Лизуні́вці знахідний Лизуні́вку орудний Лизуні́вкою місцевий на/у Лизуні́вці кличний Лизуні́вко*
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Зате, потрапивши Марту знову на самоті, він надолужував свою мовчанку якнайбрутальнішими дотепами на адресу її відвідувачів, яких він сукупно охристив «лизунами». … По губах, значить, лизуна, хе, хе!
ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Оповідання Posted on by / 0 Comment Потім гордо пояснив, що він не "лизунчик".
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Раз, як я переходила попри їх хати, щоб зайти до Домніки, крикнула за мною: “Лизунка!” А як я оглянулася і хотіла їй щось відповісти, сховалася борзо за паркан, і я заздріла лише її чорне розпатлане волосся.
