Результати пошуку слова: Лин

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

Жюльєнова душа линула в небеса, і водночас він не міг порушити ганебної мовчанки. … Думки його линули у Вержі та ще до гарненької Аманди Біне, яку він міг зустріти, бо кав'ярня її була недалеко. … Життя, яке раніше йшло, для неї черепашачою ходою, линуло тепер, немов на крилах.

Германа Гессе – Гра в бісер

Posted on by / 0 Comment

То здається, що молодий слухається і шанує старого, його авторитет і гідність, то, навпаки, старий поспішає за образом молодості, який швидко лине ледь поперед нього, за самим початком, за веселістю, служить їй і обожнює її. … А потім він у безмір лине знову, Шукаючи свою першооснову, Крізь ті світи, які він сам створив, –

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

розмову: чутно тільки шелест жита, травиці… А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок, – … Дощ, як із відра, линув. … та на кілку й застряв… Линула кров з пробитого боку… Страховище заколихалось, ревнуло не своїм голосом, рвонулось з усієї мочі… Тин упав, –

БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин

Posted on by / 0 Comment

Кишені в нас були напхані дєньгамі, тож заради бабок зовсім не обов’язково було долбать у завулку старого хрєна й дивитися, як він спливає в калюжі кров’ю, поки ми рахуємо здобич і ділимо її на чотирьох; або видєливать жорстокі штуки з тремтячою сивою ципою в крамниці, а тоді линяти, хапаючись із смєхом за животики.

ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу

Posted on by / 0 Comment

додавлювала заготовлену, було, пiд шашлик пляшку коньяку в сухому й такому ж притульному, пiсля всього, флiгелi – вже мало що не родина, ох братцi, ну нi фiга собi, лини-но ще, кому лимончика, уф, кайф, здається, вставило, дайте хто цигарку, –

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

Posted on by / 0 Comment

Поезією повіває з того широкого морського простору; серце жвавішає, пісня йде на душу, мрії піднімаються роєм, линуть далеко-далеко, в інший ідеальний світ; думи яснішають, слова ллються плавко, як морські легкі хвилі. … Мелодії линули неначе з морської хвилі. … Люде линули згодом на терасу річкою.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв

Posted on by / 0 Comment

Лина, що спiймав уранцi! … За такого линка можна б узяти зо два злоти, а вiн його зварив! … Вон захляла з голоду, їй так хотiлось чогось гарячого, смачного, незвичайного, а дух свiжої линини лоскотав нiздрi, спирав вiддих: їй аж нудило од сильного бажання попоїсти.