ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Для Сивоока і те й те лиховісно перепліталося. … Від верхівців, що закам'яніло спостерігали, як їхній хазяїн обпивається з торговщанською збираниною, вмить відскочив на високому попелястому коні рудий з розбійницькими очима, з лиховісною повільністю став видобувати з чорних піхов меча.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Може, все змінилося б, якби вдалося прибрати цього лиховісного Соколлу, але він мовби володів звірячим передчуттям небезпеки і щоразу виприсав з пасток, які наставляно на нього.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment …хворощі, не добув строку в черговому санаторії, товкся в цеху, прибирав усе до рук, забирав у Токового владу, з якої той не зумів скористатися, бо «рок-н-роли» загрозливо й лиховісно не бажали підкорятися, власне, вони просто не могли давати того, для чого не були пристосовані.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Десь далеко — там, де мало знаходитись місто Булавне — на небосхилі лиховісно нависали важкі брунатні хмари… *
БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана Posted on by / 0 Comment Не раз пробував я завернути його з цього небезпечного шляху, такого лиховісного для українського народу, та мої заходи були даремні. … При кінці вересня не було вже найменшого сумніву, що щораз слабше здоров’я гетьмана наближається до лиховісного кінця.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Місіс Браун прикипіла очима до Алланових губів, і її вуста прибрали різкого, глузливого, майже лиховісного виразу. … З його пащ валувала клубами кров, рубець на спині лиховісно, загрозливо зблискував, страшне морське чудовисько, окутане червоним димом, задкувало, а тоді знов повзло вперед.
МАЙН Томас Рид – Вершник без голови Posted on by / 0 Comment Перший – син плантатора; щирим веселим обличчям він дуже різниться й від суворого батька, й від похмурого, навіть лиховісного з виду третього вершника, що доводиться йому двоюрідним братом.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment В очах старої щось лиховісно блисло.