Результати пошуку слова: Лобі

лобіюва́в лобіюва́ли жін. лобіюва́ла сер. лобіюва́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник лобійо́ваний Безособова форма лобійо́вано Дієприслівник лобіюва́вши

лобі́стський – прикметник відмінок однина множина чол.

лобі́ст – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний лобі́ст лобі́сти родовий лобі́ста лобі́стів давальний лобі́стові, лобі́сту лобі́стам знахідний лобі́ста лобі́стів орудний лобі́стом лобі́стами місцевий на/у лобі́стові, лобі́сті на/у лобі́стах кличний лобі́сте лобі́сти

лобі́дка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний лобі́дка лобі́дки родовий лобі́дки лобі́док давальний лобі́дці лобі́дкам знахідний лобі́дку лобі́док, лобі́дки орудний лобі́дкою лобі́дками місцевий на/у лобі́дці на/у лобі́дках кличний лобі́дко лобі́дки

лобійо́ваний – дієприкметник відмінок однина множина чол.

лобі́зм – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний лобі́зм родовий лобі́зму давальний лобі́зму, лобі́змові знахідний лобі́зм орудний лобі́змом місцевий на/у лобі́змі, по лобі́зму кличний лобі́зме*

Лобі́ту – іменник середнього роду (місто в Анголі) відмінок однина множина називний Лобі́ту родовий Лобі́ту давальний Лобі́ту знахідний Лобі́ту орудний Лобі́ту місцевий на/у Лобі́ту кличний Лобі́ту

лобіюва́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний лобіюва́ння родовий лобіюва́ння давальний лобіюва́нню знахідний лобіюва́ння орудний лобіюва́нням місцевий на/у лобіюва́нні, лобіюва́нню кличний лобіюва́ння*

Пізнав і так перелякався, що дрібні краплини зразу ж запарували на його плескатому лобі. пасма чуба холодно задзвеніли на лобі. Бичок такий ловкий, рябий, із зірочкою на лобі, баба ніяк не налюбується ним! На міцно стиснутих кулаках вигорбились кістляві лінії суглобів. протягнула Софія і здогадливо стукнула долонею по лобі.