Результати пошуку слова: Лоб
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Лоб йому зросився потом, і він лежав якийсь час без руху, дивлячись на дощату стелю: там поблискували невеликі, схожі на ґудзики цятки. … Знову витер з лоба піт і важко сів на ложе, намагаючись рівніше дихати. … Старий скинув на нього оком, лоб у нього зросився потом, очі неспокійно забігали, але він докінчив думку.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА
З хвилину він тримав руку на Швейковому лобі й говорив: – … То й ви, лобуряки, помиляєтеся. … Порозсаджую вас, лобуряки, по одиночках, – … У вас би, пане обер-лейтенанте, очі на лоба полізли, коли б ви побачили ті шахрайства з родоводами, що робляться у всіх великих псарнях. … "Я цього лобуря вб'ю", –
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита
– сказав дуб.- Є ще сила!» Гей, як вхопить він Бурмила, Аж стріщав у нього лоб. … Крука ще гукнув навмисне, Щоб Микиті, як повисне Зараз очі з лоба пив. … Насміх долі так хотів: У душі пророцькі речі, А кругом лоби овечі, Сіно, жвачка, теплий хлів! … Мій Баран як розбіжиться Та й рогами в лоб мене Як не грюкне!
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Поклавши обидві короткі цупкі руки з товстими пальцями на поруччя, він злегка нахиляє велику голову, неначе збирається битися лобами з гостем. … Мертенс, підігнувши короткі, товсті ноги під фотель так, що коліна кругло, як у жінок, випинаються, наставивши наперед лоба, з пильною цікавістю розглядає князя.
100 найвідоміших образів української міфології
Герой “кинув камінчик змію у лоб. … Про схожу ознаку жалоби у скіфів говорить Дж.Фрезер: “Коли давні скіфи оплакували царя, то підстригали волосся на голові, робили порізи на руках, дряпали собі лоб і ніс, відрубували шматки вух і стрілами пробивали свою ліву руку”. … чеше хвостом лободу”, воркоче — й так заколисує малюка.
БАРКА Василь – Жовтий князь
Причісує Оленку, пильнуючи кожного пасмочка; заквітчує, ніби коронує зірками, зверх блідого лобика. … Лоб скосистий і білявий: різнить проти щік, пройнятих брунатною тіністю. … В сінях тріснувся лобом об переставлену драбину і вибіг злий, як вовк. … Лоб обтягнувся: восковою сірістю віддавав, надмірно високий, над запалими очними ямками.
ЛЕМ Станіслав – Фіаско
– Хлопче, лясни себе по лобі! … Зрештою враження, ніби він топчеться по кістках і розчавлює гори черепів, оребрення крил і роги, відколені од лобів, поступово зникало. … Лобове скло не тріснуло, однак угрузло у відвалі, масу якого він відчував на собі, на спині діґлатора. … Донові Гільєльмо дісталось по лобі каменем, пішла кров.