АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
З монотонного шелесту кукурудзиння за стіною, з пошкрябування лопати – видко, Левадиха розчищала замети – щось немовби нашіптувало: «Він уже близько, от-от появиться». … Десь за займищем тривожно заіржало лоша. … Взявся до роботи, та не було лопати. … Ловко. … Я порпався в купі воєнного лому, вибираючи метал на деталі, наслухав.