Результати пошуку слова: Лукаво

НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна

Posted on by / 0 Comment

Дiвчатка усмiхалися стримано, проте лукаво. … Лукаво перезирнувся Тимоха Смiян з козаками, пiдморгнув їм, i полилася сиза каламуть у пузатенькi чарочки братiв-домiнiканiв. … Туся, дивлячись на мене, лукаво усмiхнулась, але нiчого не сказала. … – дiд лукаво примружив око. 

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

На згадку про се Марічка лукаво осміхалась до себе і обіймала Івана за шию. … –  Ігій!… Безвстиднику єден… Мило надула губи і так лукаво поглядала на нього. … Чугайстир добродушно всміхнувся, кліпнув лукаво оком і поспитав Івана: –

АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари

Posted on by / 0 Comment

згідно кивнула Аліса і раптом лукаво всміхнулася. … Покоївка знай скоса позирала на Кейта й лукаво посміхалася. … Перехопивши братів погляд, вона лукаво всміхнулася: – … Перепросивши Траяну й лукаво підморгнувши Кейтові, вона залишила їх і пішла до каюти. … – Маріка лукаво всміхнулася.

МАСЛЯК Петро – День Незалежності

Posted on by / 0 Comment

лукаво зітхнув Орест. … В готелі його обслуговував брюнет-портьє, і, нічого не розуміючи, з подивом ловив на собі лукаво-саркастичний погляд кілера, котрий в цей момент якраз знову цитував про себе віршований текст з «Літературної України». … Дівчина з веселою цікавістю лукаво подивилася на молодика.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

У Яр тойді сходилися, Мов із хреста зняті, Батько з сином і брат з братом Одностайне стати На ворога лукавого, На лютого ляха. … За святую правду-волю Розбойник не стане, Не розкує закований У ваші кайдани Народ темний, не заріже Лукавого сина, Не розіб’є живе серце За свою країну.

Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р.

Posted on by / 0 Comment

Все иньше від лукавого. … як мислити про жінку, що так підступно, а, найважливіше, лукаво і брехливо поводиться х мужчинами?; „ … I чи знайдеться людина у світі (окрім Українця – як галичанина, так і Хохла), здатна знітитись при звучанні батьківського слова, що пахне гноєм рідного села, і, лукаво насміхаючись над „простацьким“, „

РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)

Posted on by / 0 Comment

Насунула година крові; поволі, лукаво й зрадливо попливла вона в глиб лісів. … Декотрі з них випереджали людей, потім раптом спинялися і або плигали з лютою гавкотнею, або лукаво підкрадалися. … Нарешті він підвівся з лукавою посмішкою та гребучи землю ногою, наче бугай копитом.