Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
Тільки, на жаль, забули ми накази дідівські і стали рабами лукавими, все для себе схованки ситної та титули шукаючи. … Тільки тепер дівчина насмілилася підняти голову — крізь зелене листя вона побачила широку зігнуту спину із накинутою сірою шкірою, сагайдак зі стрілами й лук, приторочені до сідла і зібраний кільцем довгий аркан.