ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК
Злічім і кождий луч нового світла, що прояснив наш розум в рік отсей! … Вона огнистая лучина, Що жару в серця долива, В машині поступу пружина, Непоборима і жива. … Крім немногих лучів сонця, Ніякий звук життя не долітає В його в’язницю. … Хай уже лучче дідусь, сміхотворець отой бородатий, Супряг летючий жене, золотосяйний гумор.