Олександр Довженко – Щоденник Posted on by / 0 Comment «Дорога моя, любима мама. … В селі Любимів ка ЧОМУ?..
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment А що сталося з моїм любим Хомою Мельниченком, що його я недавно випустив з ока? … Але ми всі – коли й не всі, може, любимо, то, безперечно, всі глибоко шануємо цього старенького юнака, відомого в Европі видатного українського вченого, що вибився в люди самотужки з убогої, злидарської родини.
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО Posted on by / 0 Comment Ми любимо працю. … – зніяковіло Мишенятко.- Ми, мишенята, дуже любимо папірці, особливо книжки.- І Мишенятко з безрозмірним животиком навіть облизнулося.
БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп Posted on by / 0 Comment – Знаю, знаю, пане Філандере, але хоч ми всі й любимо його, лише ви здатні знайти з батьком спільну мову; хоч би що він вам казав, а все ж він поважає вашу глибоку освіченість і тому прислухається до ваших міркувань.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Від тих, кого ми любимо, нелегко відійти, любов – це боже відбиття в наших душах. … Ненавидячи одне, ми ніжно любимо інше – постійна війна, як рух початків, тече в нас.
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment Тепер ми любимося; дасть бог, сполним святий закон, тогді не розлучимося на вік наш, а до того часу як зійдемося, нам можна без гріха і любитися, і голубитися… –
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment – Для нас і справді нема світу,- відмовив Максим.- Ми над усе любимо свій кутик,- коли б так кождий інший любив свій кутик, то, певно, всі люди жили б на світі спокійно й щасливо. … Тим часом вони станули перед шатром начальника чети, любимця Батиєвого.
Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р. Posted on by / 0 Comment .153 ЯК МИ НЕ ЛЮБИМО НАШОГО СПАДКУ………… … ЯК МИ НЕ ЛЮБИМО НАШОГО СПАДКУ Щодо мовної „прірви“ після 20х чи 50х („Мова і релігія“, Львівське ТБ).
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Ми тебе любимо». … Її переслідувало відчуття, що, продавши томик, продає дружбу, зраджує своїх приятельок, «Льольок», як вони підписалися, зрікається цього «Ми тебе любимо», виведеного фіолетовим, досі до решти не вицвілим чорнилом на форзаці.
