Олександр Довженко – Щоденник
ну, жить не хочеться, не хочеться з жінкою спати лягать і любити її не хочеться: ще родиться, чого доброго, міліціоперша та й оштрафує. … Любитимуть — значить, і страждатимуть. … Але чому і до якого часу я думатиму по шпаргалці, говорити по писаному, любити тільки ударника? … Творець мусить любити життя й показувати, що воно прекрасне.