Результати пошуку слова: Любов'ю

З первого-бо молоду мого та й до сього часу палав я високою і шляхетною любов’ю, більше, може, аніж воно станові моєму низькому личило; часом розповідав я про неї, і хоч люди статечні, які про теє знали, хвалили мене і надто уславляли, проте дознав я прегіркої муки, –

Старий граф розгублено, з болем, з розхристаною ніжністю, з випущеною на волю любов’ю, з тремтячими, старими, одвис-лими від одчаю губами гладить скорчені руки, безпорадно тупчиться, нагнувшись над ліжком, шепоче старі, не забуті, але глибоко-глибоко заховані слова, від яких віє дитячими, атласово теплими ніжками.

Я зараз ходжу своїм київським Подолом, де моя домівка, і роззираюся — в якому, цікаво, будинку жили ті жінки, яких оце так помордувало любов’ю? Рая однією рукою притримувала Ясю, другою притискала до грудей шкіряний футляр із золотою любов’ю. Притискала до грудей курточку з золотою любов’ю — геть не знала, що тепер робити.