Люфа Posted on by / 0 Comment люфа́ – … іменник жіночого роду (рослина) відмінок однина множина називний люфа́ родовий люфи́ давальний люфі́ знахідний люфу́ орудний люфо́ю місцевий на/у люфі́ кличний лю́фо*
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Це було сигналом, і з усіх боків посипалися вдари люфами та кольбами рушниць. … Старший поперед мене, показуючи дорогу, два останні – позаду, торкаючися моїх плечей люфами наладованих рушниць.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Над нею кружляють кілька бомбовозів, заходячи на бомбардування… Бомбардувальники розвернулися й скинули свій жахливий вантаж, обслуга зенітки припадає до станини, до люфа, завмирає й витріщеними очима дивиться просто смерти у вічі… Удар!
Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені Posted on by / 0 Comment Тітонька Матрікс тримала в руці страхітливого виду рушницю з колісним замком на запалі й чотирма люфами.
ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос Posted on by / 0 Comment Три роки тому Трах тримав у руках цю зброю, саморобну двоствольну волину з нарізними (під патрон ТТ) люфами.
