СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment Двадцять друга година – це ж вечірній сеанс… Я ж, вибачаюсь, як ляжу, так і не підведусь, крижем лежатиму… Мене, вибачаюсь, кілком не піднімеш… – … – Недобре мені… Я ляжу, га?
ПРАКТИКУМ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (від доби монументалізму до романтизму) Posted on by / 0 Comment …словами: «Не осоромимо землі Руської, ляжемо тут кістьми: мертві бо сорому не мають, а якщо побіжимо, то сором матимемо; станемо ж кріпко; я перед вами піду; якщо моя голова ляже, то дбайте самі про себе».
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment То може бути страшне цунамі, хвиля якого змете з материків усе, що ляже в перехрестя прицілу». – … Я ляжу спати і тоді все згадаю. … – Ви ляжте, а я зараз приведу Едді.
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment на те місце, упоравшись, так ляжу спати і зате раньше устану, заміню твою старість: обідати наварю і батькові у поле понесу.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна Posted on by / 0 Comment Тускуб приготував нам смертне ложе, хай сам у нього ляже. … Пустіть мене, я ляжу. … Краще ляжте, заспокойте ваші нерви… Люлі-люлі, мадам.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Ох, не розвивши ще Сил весь засіб І не нажившись ще, Ляжеш у гріб. … І нині, хоч нас ділять доли й гори, Коли на душу ляжуть злії змори, Тебе шука душа, І до твоєї груді припадає, У стіп твоїх весь свій тягар скидає, І голос твій весь плач її втиша.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment тільки та, якою живемо і дихаємо і в яку ляжемо спати. … Ляжеш, бувало, на сіно в яслах і слухаєш, як за стіною, обтуленою загатою, вирує і лютує зима… … — Якщо навіть усі ми до одного ляжемо кістьми, якщо орда потоптом покотиться по нашій землі й зрівняє наші могили…
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Ніби ткала її делікатно, охайно, робила це так, щоб соломинки не було зайвої, бо кожна ж соломинка зараз як гора ляже цьому змученому на плечі. … Заклякла в тупому, пихатому неуцтві, так невігласкою і в землю ляжеш із своїми срібними ребрами…
