Результати пошуку слова: Ляк
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Та й мачуха її йде проти українщини й проти мене; вона, надісь, лякається мене й боїться за свою меншу дочку Маню, щоб я часом не мав на неї впливу. … лови його!» І мій ляк не знаю, де й дівся. … Ті уста, ті чудові очі й манили її, й дражнили серце, і чогось лякали, і врешті… довго-довго спати не давали.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
та невже ж ото й нам гайдамаків лякатися? … Лайдаки надумали лякати нас крулем! … — Тільки коней лякаєте! … Ти просив мене заступити твоїй дочці рідну матір, то дай і права мені материнські: Сару нічим не лякай, бо вона й хвора ще… … — Лякатися, панно, вам немає чого, — … Не лякайся: тобі нас боятися нема чого.
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів
А брутальна мова, що нею капітан викладав ці свої розповіді, лякала наш простодушний сільський люд не менше, ніж злочини, які він змальовував. … Правда, попервах відвідувачі лякалися, та через якийсь час їх уже знову тягло до капітана. … Тому навіть сама згадка про моряцьких товаришів капітана лякала їх до смерті.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
Злякалась голубонька, як дитина, і заплакала з ляку. … Уже й Черевань, увалившись у кімнату, пробував її уговорювати, щоб не лякалась не знать чого; разів зо два назвав, забувшись, аж «бгатиком»; далі бачить, що нічого з нею не врадить, махнув рукою да й ліг одпочити; проспав, неборак, аж поки задзвонено до вечерні.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
Його бояться, ним лякають малих дітей. … І ви мене не лякайте! … – сумнішає від роздумів давно не голене обличчя Ничипора Снопа.- Скільки я вас знаю,- ви завжди лякаєте нас. … Не лякайте мене, а порадьтесь зі мною, якщо вам тяжко. … Його лякали освітлені вікна і люди. … – Що ви мене звітами лякаєте?
Осип Назарук – Роксоляна
Всі присутні подивилися неспокійно на небо, лякаючись заграви. … Але так тихо, якби лякався перервати її думки. … І також лякалася. … Тільки чогось зовсім іншого… Лякалася, щоб він не пригадав собі докладно першої їх розмови. … Не лякалася її так само, як діти паломників не боялися султана, перед яким дрижали їх батьки.
ФРАЙБЕРГ Герман – Таємнича Африка
Я не з лякливих, але від думки про неприємних сусідів – отруйних змій – мені стало трохи моторошно. … Я вже хотів піти по ліхтаря, щоб його світло лякало біля входу в печеру непроханих гостей, як зненацька поблизу щось зашаруділо. … Їх не лякає навіть найгустіший дим. … Кожен туарег лякає вже своєю зовнішністю.