Результати пошуку слова: Ля
Олекса Кобець – Записки полоненого
А нагорі, над щільно зачиненою лядою нашого льоху, розмірено ступав вартовий, щодві години чути було залізні кроки кількох чоловіків, якісь притамовані вигуки команди, клацання рушниць, і знову тупання кількох – змінялася варта. … Лягай! … Лягай! … Хтось, отой, що гукав: "лягай!", підходить, розпитує, бере за руку, смикає.