Skip to content Він сидів у лісовій хатинці чистий, вимитий, у новій білизні, сидів коло вікна, мовчки думав, довго думав, потім підвівся, підійшов до здерев’янілої від його довгої мовчанки Тетяни, сказав: «Я, звичайно, дякую, що врятувала мене від шибениці… І за геройство, проявлене… Винен у всьому насамперед я сам. І ось вони на нових місцях, на дикому полі, займають собі землі для оранки, сінокосні, лісові, заводять хутори, пасіки і посадки, розводять гурти товару, будують млини, винниці, торгують горілкою та усяким крамом по ярмарках, чумакують рибою та сіллю. 