Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
Зачинивсь Господь на небі З усіма святими: Мабуть, люде прогнівили Вчинками лихими. … «Воно й не шкодить, Як биті талярі бряжчать в кишеньці: Такий-то й монастир скоріш знаходить». — … Мабуть же не з добра, а з страху смерті, Воно через степи й терни летіло. … І зброю, кажуть, про таких готує, Що пропились в шинках до сорочок.