Результати пошуку слова: Майбутнє

Єфремовій ВІД АВТОРА Третій твір про далеке майбутнє, після «Туманності Андромеди» та «Серця Змії», став несподіванкою для мене самого. Багато письменників і вчених пробували заглянути в майбутнє. Відтоді як людина стала пам’яттю воскрешати минуле й уявою заглядати в майбутнє.

Це завдання лишається на майбутнє, якщо тільки до того часу збережуться джерела й передумова для його виконання. Ті люди читали стільки статей, слухали стільки доповідей, а не мали ні часу, ні сили озброїтись проти страху, побороти в собі ляк перед смертю; вони жили наче в гарячці й не вірили в майбутнє.

Влаштовуючи майбутнє житло, Герберт і Пенкроф уголос розмірковували: – Інженер мав віру у майбутнє, бо почував у собі силу вирвати в дикої природи все необхідне для власного життя і для життя приятелів, а вони нічого не боялися саме тому, що з ними Сайрес Сміт. повторював він, сповнений непохитної віри в майбутнє.

Фантастика була й у творчості Томаса Мора, Кампанелли, Свіфта, Едгара По, Гофмана, Оскара Уайльда, Мері Шеллі, які вміли поєднувати реальність і домисел, часто намагалися вгадати соціальне й науково-технічне майбутнє людства, подеколи пробували осягнути проблеми сучасного їм життя з погляду майбутнього.

–  Це наше майбутнє, – Хто ж може замовити собі майбутнє? Ми краще, ніж пращури, пізнавали таїну митей, між якими пролягло минуле і майбутнє. Напевне, якби кому-небудь вдалося зазирнути у майбутнє, за межу в мільйони років, він побачив би голу кам’яну кулю без повітря й тіні.

Сестра Лахесіс дає новонародженому жереб, Клото — сукає нитку життя, Атропос — неминуче наближує майбутнє. Вода — посередниця між живими і мертвими, водночас вона дає змогу пізнавати майбутнє, бо є причетною до вічності. Віра у здатність води розкривати майбутнє відобразилася в українському вислові “як у воду дивився” —

Щоб полонити серце старого абата Шелана, від кого, як він добре знав, залежало все його майбутнє, він вивчив назубок увесь Новий завіт по-латині. їхнє майбутнє щастя, яке вони знайдуть під спільним дахом, не йшло їй з думки. Майбутнє малювалось їй у зловісних барвах. Ну, це вже покаже майбутнє: начувайтесь!

Моє майбутнє, як митця, залежить від нього. Він свідчить, власне, лише за те, що наше майбутнє буде таким самим, як наше минуле, і що гріх, вчинений нами колись один раз, і то гидуючи, — — А я сную для тебе такі захопливі плани на майбутнє! Минуле завжди можна усунути — покутою, зреченням або забуттям, але майбутнє — неминуче.

Виходить, що екзистенційні переживання особистості однозначно не пов’язані з матеріальними благами: людина, що не задумується про майбутнє, мало планує й грошові витрати та й узагалі не має особливих бажань, для реалізації яких потрібні були б кошти. Адже від цього безпосередньо залежить моє майбутнє працевлаштування.