Результати пошуку слова: Майн
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)
Вдарили сокири, майнув кий, та через виступи каміння – даремно. … Плигнула за нирком рись, під вербами майнув леопард. … Вона майнула, наче блискавка, придушивши Нама до землі та зводячись на задні лапи, щоб ухопити Нао. … Минуло трохи часу… Аж ось з’явився і зник Нам, і в ту ж мить над травою полохливо майнула постать Гава.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
От кінь крутнувся убік, майнули чорні кучері, блиснули чорні очі, ні! … Він повернув голову, повів очима, глянув на Гризельду, і в його здорових очах блиснули іскри, чорні брови неначе звело докупи і між бровами майнув зморшок, цупкий, твердий і гострий. … Але ці згадки молодих літ тільки на одну мить майнули й згасли, як у тумані.
КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій
Але перш ніж відплисти, Непосида пильно оглянув увесь північний берег озера в морську прозорну трубу, що становила частку Гаттерового майна. … За хвилину благородна тварина обтрусила воду з боків, подивилася на верховіття дерев і, вистрибнувши на берег, майнула до лісу. … Батьківське майно успадковує не одна дитина, а всі діти.
Стендаль – Червоне і чорне
— Але,— боязко заперечила пані де Реналь,— що вам може накоїти цей пан із Парижа, коли ви правите майном бідняків з бездоганною чесністю? … МАЙНО БІДНИХ Доброчесний священик, до того ж не інтриган,—це провидіння для села. … На одну мить в неї майнула думка признатись чоловікові в тому, що вона боїться закохатися в Жюльєна.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Кудлаті темно-русі коси, на котрих вже подекуди біліла сивина, майнули й посипались з двох боків на сухорляві щоки. … майнула думка в о. … Воно майнуло швидко й прудко, як промінь сонця часом прорветься через хмарки й майне по ставку од берега до берега; і ставочок ніби повеселішає й засміється між зеленими берегами.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів
Дві маленькі рибки, весело граючись чи ганяючись одна за одною, майнули сріблястими краплями, зачепивши щупальця актинії. … Мелькали уривки думок, і серед них майнуло: «Зіпсувалося радіо… Чому?.. … На фоні його світного голубуватого тіла майнула темна тінь людини, і майже одночасно почувся Цоїв вигук: –