КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Вони прохали у бога, щоб вівця мала гаряче серце, як гарячий вогонь, який переступала, щоб господь милосердний заступив християнську худібку на росах, на водах, на всіх переходах од всякого лиха, звіра й припадку. … Хотіла закрити груди руками – й не мала сили їх зняти. … – Давно я мала тебе спитати: за що ти вдарив мене в лице?