Результати пошуку слова: Марі

АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари

Posted on by / 0 Comment

Ні для кого не було таємницею, що Стен та його сестра Маріка мали чаклунський хист, успадкований ними від матері, але прямо говорити про це вважалося ознакою поганого тону. … –  Але… Поза сумнівом, благодать, що зійшла на вашу матір, торкнулась і вас з пані Марікою; інакше просто бути не могло.

Улас Самчук – Марія

Posted on by / 0 Comment

САМЧУК УЛАС Марія Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933 КНИГА ПРО НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ I Коли не рахувати останніх трьох, то Марія зустріла й провела двадцять шість тисяч двісті п’ятдесят вісім днів. … Маленька Марія йшла вже з життям. … ІІ І так Марії пішов шостий рік.

Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях

Posted on by / 0 Comment

Називайте мене Анн-Марі. …  Дуже приємно, Анн-Марі. … Ми ввійшли в напівпорожній зал, влаштувалися за одним з вільних столиків, зробили замовлення харчовому автомату: мені пару сандвічів і каву, а Анн-Марі лише чашку чаю. … Розповідь Анн-Марі про ґлюонну бомбу справила на мене неабияке враження.

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

Марія МАТІОС СОЛОДКА ДАРУСЯ Драма на три життя ДАРУСЯ ДРАМА ЩОДЕННА – Ви, Марійо, у кого георгіни1 брали, що такі дуже веселі та пишні? … Чи то в руки які недобрі дала, чи Варвара вночі вимикала, не мені вам, Марійо, казати, що то за відьма. … не розгинаючись від грядки, відповідає – нібито сердиться – Марія.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

– Чи у тебе, Маріє, все тут гаразд? … –  Я, Маріє, чогось більше задихатися став, – … Марія в цей час доїла кіз. … Кози позирали вряди-годи на господиню й чекали черги, а коли Марія відпускала видоєну, до неї притьма прискакувала друга. … сказала Марія, заворушившись. … казала Марія Яківна.

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

Збігленят і вмерлих у Юр'яни було багато: Ілько, Марічка, Васютка, Йванко, Петрусько, Дмитрик, Танасій, Василько, Штефко, Філип, Анничка й Одокійка. … Коли Йосип і Марія сховалися під осику від Ірода, всі дерева позмовкали, одна лиш осика шелестіла своїм листом… і виказала їх.

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

Тепер вони пили вальдепеньяс із великого глечика, і вино лягало на вже закладені підвалини марісмаської мансанільї, лише на деякий час розріджені гострим гаспачо, і тепер упевнено вмуровувало його в будову. … Потім заїхали випити по чарці, і я запросила Маріту пообідати з нами.