Олександр Довженко – Україна в огні
Діти дивилися на свою добру матір і величали її. … А я кинув батька, матір і сестру. … Прощайте, матінко моя рідна, не забувайте мене, не забудете? … Не побачу я вже ні Романа, ні Василя… Рознесе нас по всьому світу, хто збере нас, матінко? … — О матінко, які ж ми нещасливі! … Не вернемось, чайко, ти матінко наша.