Мерзляк

мерзля́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний мерзля́к мерзляки́ родовий мерзляка́ мерзлякі́в давальний мерзляко́ві, мерзляку́ мерзляка́м знахідний мерзляка́ мерзлякі́в орудний мерзляко́м мерзляка́ми місцевий на/у мерзляко́ві, мерзляку́ на/у мерзляка́х кличний мерзля́че мерзляки́ [розм.]

Мерзлякуватість

мерзлякува́тість – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний мерзлякува́тість родовий мерзлякува́тості давальний мерзлякува́тості знахідний мерзлякува́тість орудний мерзлякува́тістю місцевий на/у мерзлякува́тості кличний мерзлякува́тосте*

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Василина мерзлякувато повела плечима, а Варивон подивився на небо, задумавсь і тихо промовив: — Ішов він легко, наче не приторкався до землі, тільки зрідка мерзлякувато поводив рухливими плечима. злорадно посміхнувся він, мерзлякувато поводячи мокрими плечима.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

цілий отже світ простягував мерзлякувато руки до сонця, що викотилося на горби протилежного подільського берега й розсілося там, бризкаючи навсібіч червоним радісним теплом, і все навколо купалося в його променях, обігрівалося поступово, й оживало, й виповнювалися Дністрові береги молодими голосами, пошумом зел і листя…

РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи

Діоклетіан мерзлякувато повів плечима і щільніше закутався в плащ. Я мерзлякувато стенув плечима і з жалем глянув на мавпу, яка сиділа під деревом, благально дивлячись на мене.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Хлопчак чи тінь його пригаслими очима дивився на поплавок і мерзлякувато кутався в катанку, що стала завеликою на його кістки. сказав зів’ялим голосом і мерзлякувато повів плечима, щоб струсити з них бодай частку морозу і страху.