Результати пошуку слова: Мерзляк

мерзлякува́тий – прикметник відмінок однина множина чол.

мерзля́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний мерзля́к мерзляки́ родовий мерзляка́ мерзлякі́в давальний мерзляко́ві, мерзляку́ мерзляка́м знахідний мерзляка́ мерзлякі́в орудний мерзляко́м мерзляка́ми місцевий на/у мерзляко́ві, мерзляку́ на/у мерзляка́х кличний мерзля́че мерзляки́ [розм.]

мерзлякува́тість – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний мерзлякува́тість родовий мерзлякува́тості давальний мерзлякува́тості знахідний мерзлякува́тість орудний мерзлякува́тістю місцевий на/у мерзлякува́тості кличний мерзлякува́тосте*

мерзлякува́то – прислiвник незмінювана словникова одиниця

Мерзлякова, М. Олексій Мерзляков (1778-1830) – Мерзляков – автор підручників риторики, які були популярними у минулому столітті. Хто такий Олексій Мерзляков і які твори написані ним? Мерзляков А.Ф.

Василина мерзлякувато повела плечима, а Варивон подивився на небо, задумавсь і тихо промовив: — Ішов він легко, наче не приторкався до землі, тільки зрідка мерзлякувато поводив рухливими плечима. злорадно посміхнувся він, мерзлякувато поводячи мокрими плечима.

Подумала, що він зараз мене схопить… Від цих спогадів вона мерзлякувато зіщулилась і міцно пригорнулася до мене. Дівчинка мерзлякувато зіщулилась. – Він мерзлякувато зіщулився.

цілий отже світ простягував мерзлякувато руки до сонця, що викотилося на горби протилежного подільського берега й розсілося там, бризкаючи навсібіч червоним радісним теплом, і все навколо купалося в його променях, обігрівалося поступово, й оживало, й виповнювалися Дністрові береги молодими голосами, пошумом зел і листя…

Діоклетіан мерзлякувато повів плечима і щільніше закутався в плащ. Я мерзлякувато стенув плечима і з жалем глянув на мавпу, яка сиділа під деревом, благально дивлячись на мене.

Хлопчак чи тінь його пригаслими очима дивився на поплавок і мерзлякувато кутався в катанку, що стала завеликою на його кістки. сказав зів’ялим голосом і мерзлякувато повів плечима, щоб струсити з них бодай частку морозу і страху.