Результати пошуку слова: Мила

Мила́нин – прикметник відмінок однина множина чол.

Мила́нів – прикметник відмінок однина множина чол.

Мила́н – іменник чоловічого роду, істота (ім’я) відмінок однина множина називний Мила́н Мила́ни родовий Мила́на Мила́нів давальний Мила́нові, Мила́ну Мила́нам знахідний Мила́на Мила́нів орудний Мила́ном Мила́нами місцевий на/у Мила́нові, Мила́ні на/у Мила́нах кличний Мила́не Мила́ни

Мила́на – іменник жіночого роду, істота (ім’я) відмінок однина множина називний Мила́на Мила́ни родовий Мила́ни Мила́н давальний Мила́ні Мила́нам знахідний Мила́ну Мила́н орудний Мила́ною Мила́нами місцевий на/у Мила́ні на/у Мила́нах кличний Мила́но Мила́ни

Вона знайомилася з хімією з праці професора Гайєра. Одні в романтичних повищерблюваних руїнах стоять на полисілих горах, як покришені почорнілі зуби; в других пороблено ресторани для галасливого, брудного, нахабного плебсу; треті приладнано на фабрики мила, гребінців і гумових препаратів.

…новичам знахідний Мила́новича Мила́новичів орудний Мила́новичем Мила́новичами місцевий на/у Мила́новичу, Мила́новичі, Мила́новичеві на/у Мила́новичах кличний Мила́новичу Мила́новичі

Мила́нівна – іменник жіночого роду, істота (по батькові) відмінок однина множина називний Мила́нівна Мила́нівни родовий Мила́нівни Мила́нівен давальний Мила́нівні Мила́нівнам знахідний Мила́нівну Мила́нівен орудний Мила́нівною Мила́нівнами місцевий на/у Мила́нівні на/у Мила́нівнах кличний Мила́нівно Мила́нівни

Милаше́нкове – іменник середнього роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Милаше́нкове родовий Милаше́нкового давальний Милаше́нковому знахідний Милаше́нкове орудний Милаше́нковим місцевий на/у Милаше́нковому кличний Милаше́нкове

Красивим жестом виокремила портрет бороданя серед картин на стіні вітальні. Стас взагалі подумав, що це перемога над ненависною тещею, а Ліда… Ліда раптом усвідомила, що затишний кабінет у приватній клініці — єдине місце, де вона має повне право не думати про маму, Платона і Стаса.