ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Те тільки диво, що й Тугарова донька Мирослава, не поки-даючись батька, посміла також вирушити разом з гістьми на лови. Але ж бо й донька його Мирослава була дівчина, якої пошукати. Обік Ту-гара йшла його донька Мирослава. І батько, що зразу також радив Мирославі лишитися в таборі, вкінці мусив уступити її просьбам.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Мирославото Григорівною Сердюк. — Так-от, Мирославе Григорівно, довгі думки залиш на осінні ночі, а зараз бери свої речі, та й поїдемо. Мирослава притихла, гойднула станом, потім рішуче сказала: — Стьопочка щось буркнув і втупив погляд у Мирославу. Це насторожило Мирославу: перед ким вони мають душевне колінкування?