ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
– Мені страшенно прикро,- провадила вона.- Але я на мить уявила собі, як це виглядає збоку: сестра жалібниця у вільний вечір. … – В останню мить на нього зробили величезний заклад. … Чуєш постріл – і майже в ту саму мить пронизливе виття. … Виринувши, я хапнув ротом повітря й ту ж мить знову пішов під воду.