КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Там можна побачитись було з далеким родом, що осівся по околишніх селах, та й траплялась нагода оддячить Гутенюкам за смерть Василеву та за ту кров, що не раз чюрила з Палійчуків. … Хтів би не слухать, але не можна, хтів би втекти – та де? … Росте та й росте, вже й рота розперла, не можна йому дихати вже, очі на лоба лізуть.