Результати пошуку слова: Мозоль

мозольо́ваний – дієприкметник відмінок однина множина чол.

–  Ремінь від автомата мозоль натирає, особливо якщо цей от з караулів не вилазив. Мозоль є? Це мозоль від автоматного ременя. –  Мозоль на плечі у вбитого.

Не мозоль мені душу, бо й тобі перепаде. Не мозоль очей. Зачерствів, як задавлений мозоль.

Петро Іванович Сизоненко, депутат попереднього скликання, кілька разів наступив на мозоль місцевій владі, окрім того, був не у фаворі там, у центрі.

Меди ж і наливки, повів цей мудрий і поважний чоловік, а ще й вина – амброзія богів (при цьому слові він виставив пальця, на якому не було жодного товщу, зате був мозоль від пера і невимивна чорнильна плямка) і вживати такі трунки – звичай добрящий, через що від цього не відмовляється.