ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ
– Хоч куди глянь – розбурхане море. … – Під гондолою море! … цілі краї, спустошені безліччю смерчів, що нищили все на своєму шляху, тисячі людей, загиблих на суші й поглинутих морською безоднею, – … Отож саме тоді, коли на суші й на морі шаленів нечуваний ураган, не менша драма відбувалася і в розбурханому повітрі.