Результати пошуку слова: Морг
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
А в марті вже ворушиться, над нею ж на шкірі утворюються моргулі. … Потім хробак проточить дірку в моргулі та й випадає і стає оцим чортовим паутом. … Тепер ось заволодів її серцем таймень… Стояла, як статуя, як нежива, і дивилась, не моргаючи, в глибінь. … Наталка набила моргулю об чийсь приклад, а може, й об чийсь лоб.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Як схопить горобеня, як крутне за головку… Не вспів оком моргнути, – … так вона одскочила від його, і – тільки оком моргнути – майнула подовж жита. … Лушня моргнув на товариство: не журіться, мов! … Становий ще раз обернувся, ще раз раяв вибирати панів, попрощався з Чіпкою, моргнув йому, може, й він у гласні, сів на обивательські коні, –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Хіба ж ти не примітив, як я на тебе моргала й очима, і бровами? … – Коли ж ти моргала? … – Я й примітив, як ти моргнула носом на мене, але мені здалось, що тебе муха вкусила за ніс, – … Леонід Семенович, що сидів з веслом проти неї, вловив той пильний погляд і, по своєму сільському звичаю, трохи не моргнув на Ватю по-парубоцькій.
ШКЛЯР Василь – Залишенець
Чи від того, що в землянці було темнувато й накурено, чи, може, то в нього було вроджене, але Птіцин часто і дрібно моргав маленькими, справді пташиними очима. … Той так криво моргнув, що Ларіон не розібрав: чи Ворон йому підтакнув – аякже, наглянемо, чи дав знак, щоб він менше патякав про гайсинське золото.