Результати пошуку слова: Мор

Украдений син – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Великий орел, мов корабель по синьому морю, плив повагом під блакитним небом. … У міру того, як Заруба принесений мед випивав, почував, що сон його морить. … Очі йому злипались, на голову находила морока, потім уже нічого не тямив — схилив голову на стіл і заснув мертвецьким сном.

ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри

Posted on by / 0 Comment

Пліній придбав валізу і надяг свій єдиний цивільний старомодний костюм кольору морської хвилі. … ми житимемо виключно з дарів моря. … Люди бояться моря й користаються тільки з пляжів та кількох видів нікчемних риб. … А то мене аж морозить у цьому льосі. …  Мораль з того така, – … так смакують морські створіння?

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

якi в них манери, яка груба мова, яка моральнiсть! … Що варте життя моє перед необмеженим морем людського страждання?.. … Присниться ж таке, змордує, нагодує дрижаками… Тут i так тремтиш весь день, спокою не знаєш, а тут ще сни морочать… Тьфу!..

Польдер

Posted on by / 0 Comment

по́льдер – іменник чоловічого роду (осушена ділянка моря) відмінок однина множина називний по́льдер по́льдери родовий по́льдеру по́льдерів давальний по́льдеру, по́льдерові по́льдерам знахідний по́льдер по́льдери орудний по́льдером по́льдерами місцевий на/у по́льдері на/у по́льдерах кличний по́льдере* по́льдери*

Дугі-Оток

Posted on by / 0 Comment

Ду́гі-О́ток – іменник чоловічого роду (острів в Адріатичному морі) відмінок однина множина називний Ду́гі-О́ток родовий Ду́гі-О́току давальний Ду́гі-О́току, Ду́гі-О́токові знахідний Ду́гі-О́ток орудний Ду́гі-О́током місцевий на/у Ду́гі-О́току кличний Ду́гі-О́току*

МИРНИЙ Панас – Серед степів

Posted on by / 0 Comment

Вас бере думка: а Що, як то тілько одно марево що так часто морочить чоловіка в безмірних пісках безводного степу? … Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногоюі – каже Яким і знову неймовірно поглядає на воду. … Гнідко наблизився до Якима, скоса блиснув на нього своїм червоним оком і тернувся об бік мордою.

Бельт

Posted on by / 0 Comment

Бельт – іменник чоловічого роду (назва двох проток у Балтійському морі) відмінок однина множина називний Бельт Бе́льти родовий Бе́льту Бе́льтів давальний Бе́льту, Бе́льтові Бе́льтам знахідний Бельт Бе́льти орудний Бе́льтом Бе́льтами місцевий на/у Бе́льті на/у Бе́льтах кличний Бе́льте* Бе́льти*