Результати пошуку слова: На відчай

на ві́дча́й – прислiвник незмінювана словникова одиниця

В бою виявилося, що вони таки дістали досить добрий вишкіл, вірніше, той вишкіл, що вони дістали, був тепер помножений трагізмом ситуації на відчай і відвагу приречених, а це велике помноження! Відчував тільки відчай, метався серцем і душею за цих людей, шукав думкою виходу й не знаходив його.

Здійснити маневр корабель так і не зміг, незважаючи на відчайдушні зусилля операторів Центру управління польотом.

Аусса відчайдушно смикнувсь, але наче повис у глибині… І щось, немов темно-коричнева хмаринка, розтануло в зеленому вирі. І другого дня він так само кричав та благав, бо спрага була нестерпна, й відчай теж… На третій день Ель-Сейф замовк. Ель-Сейф знову впав у відчай і став рвати на собі волосся, кричучи спраглим горлом: –

На село наліг смуток, відчай, плач.

Непомітно для себе я заспокоївся, зрозумів, що це не гра, не сіті й не пастка… 2 «Відчайдушна ніжність» – У них зазирнула руда курка, голосно квокчучи, ніби висловлюючи своє незадоволення світом, маленьке кошеня стрибнуло мені на коліна і, відчайдушно замуркотівши, тицьнулося прохолодним носом у долоні, вимагаючи пестощів.

Здійснити маневр корабель так і не зміг, незважаючи на відчайдушні зусилля операторів Центру управління польотом.

Полковник відразу зрозумів: якщо він не втече найближчим часом, то незабаром голод підточить тіло, а тупий відчай, яким дихали навіть дощаті стіни бараку, душу. З вигуків полковник зрозумів, що поляки наштовхнулися на несподіваний і відчайдушний спротив. Шістнадцятирічна відчайдушна боротьба закінчувалася.

Вони робили відчайдушні спроби стати освіченими, набути пристойних манер і здобути громадську повагу, але за рівнем інтелекту мало чим відрізнялись від своїх предків. Загалом, люди йому подобались, хоча часом його охоплював відчай – вони так багато чого не знали!

Клекотів грандіозними планами та відчайдушними ідеями.